Женитьба дурня

Жив був соби казак, у его була жинка и еще був сын Грицько. Грицько ходыв в степу за вивцями. От дид с бабою змовляються:

— Стара! Треба нам Грицька оженить.

— Як женить, так женить! — послали воны за Грицьком.

Приходе наймит, да и каже:

— Здоров був, паноче! Батько звилив тоби иты до господив.

Прийшов до дому, устричають його батько и мате:

— Здоров був, сынку! Як соби маешь?

— Слава Богу, тату и мамо! помаленьку, А чого-це вы мене до дому звалы?

А батько каже:

— Та вже-ж я — старый и мате твоя — стара, так треба тебе оженить.

— Не хочу! Пиду соби у степ.

— Почекай (подожди) лышинь трохи: мы порадамось (рада-совет) з добрыми людьми, як воны ска жуть.

— Ну, добре!

От добри люды присовитовалы, щоб даты йому борошня (зерно, хлеб) мишкив шисть и послаты на базар; та и звилить йому, щоб вин не продавав ни евреям, ни купцям, ни старым бабам, а продавав дивчатам и молодыцям, и просыв бы з их за борошно еб... лки. Прийшов старый до дому, та и каже:

— Сынку! Бери пару водив, запрягай у виз и йидь на базар, та везы шисть мишкив борошня; тилко не продавай евреям, купцям и старым бабам, а продавай дивчатам та молодыцям.

От вин узяв пару волив, заприг, наклав на виз бо-рошня и повиз у мисто. Пидъихав к базару, устричае його еврей.

— Здоров був, паноче! Що таке у вас е продажне?

— Ничего нема, бисив еврей! Пидходе купец:

— Що таке, паноче продаете?

— Ничего нема!

Оце подходе к йому молодыця и пытае:

— Що таке продажне?

Вин каже:

— Борошно.

— А скилько е?

— Шисть мишкив.

— А що просите за його?

— Та дай еб... лки!

Вона подывилась на парубка и каже:

— Чи не можно менши узять?

— Ни, не возьму; як дасы еб... лку, так оддам.

— Везы ж за мною.

Вин зараз:

— Гей, гей!

И прийихав до ней на двир и пытае:

— Кудыж мини зносыть?

Вона показала йому, а сама пишла, прыготовыла меду и паляныць, та и говорить:

— Иди сюда, паноче!

Вин прийшов в хату.

— Здоров був, паноче! Сидай та йижь еб... лку.

Вин сив и зачав опиз... ячивать, найився и каже;

— Спасыби за еб... лку. Вона отвича:

— Богу святому дякуй!

Прийихав вин до дому, батько и мате пытают:

— А що, сынко! Продав борошня?.

— Продав.

— А за що продав?

— За еб... лку.

— А що, сынку, гарна еб... лка?

— Та така солодка, що и сказать не можно.

— Ну, сынку, женысь, и у твоей жинци буде!

— Колы так, то й женить мене!

— Ну, стара, — каже батько, — слава Богу! Наш Грицько жениция захотив.

Пислалы воны сваху к богатому мужику. Прийшла сваха:

— Помогай Бог!

— Здорова була, бабуся! А що ты нам скажешь хорошее?

— Та у вас товар, а у мене е купец.

От и сосватала за Грицька дивчину Гапку. Тутычки выбралы дружку и бояр, созвалы пойизд, пойихалы до церквы и повинчалы, та и началы гулять, веселицця. От вжеж треба молодых весты спать