Женитьба дурня

до коморы. Дружко каже:

— Ну, гляды-ж, Грицько! Чи знаешь де еб... лка?

А вин:

— Як не знать!

— А де?

— Та на столе.

— Та ни, ты шукай-де волосья, там и еб... лка.

— Добре.

Положилы йих спаты и самы пийшлы гуляты. Довго лежав Грицько з Гапкою, и захотилось йому еб... лки. Начав вин шукать по кошелям и полкам — нигде нема, а в тий же комори стояла соха, а вверху на сохи було пидоткнуто кущем волосьев. Вин побачив тые волосья, полиз на соху, просунув руку и щупае: чи нема там еб... лки! Та вже слизты с сохи боицця. Прийшов дружку пидниматы молодых, стучить:

— Добры день, молодый Грицько!

А вин сыдыть на сохи и каже:

— Здоров був!

— А що, Грицько, найшов волосья?

— Найшов.

— И влиз?

— Влиз, та оце лыхо — не злизу.

— Валысь набик.

Грицько зваливсь набик, ударивсь об землю и раз-бив соби голову до крови. Дружко пытае:

— А що, звалывсь?

— Звалывсь.

— А що до крови?

— Та вже ж, до крови.

— Отчиняйте ж двери.

Одчинилы. Грицько зараз выскочив и побиг в степь, к своим вивцям. Бижить биля попова двора, удруг наскочылы на його собаки; вин начав обороняцця, пятывся, пятывся и влиз у самую церковь, а се було у нидилю (воскресенье). Вин подивився та и каже:

— Ишь бисови собаки, скилько нагналы сюда людей!

И дывно йому, шо людей багацько, а уси мовчат, тилько помаленьку шепчуть та кланяюцця; мабуть воны кого просят, щоб йих до дому довив. А дали побачив вин попа в золотий свыти, шо ходить миж людей та все кланяецця: от иде вин и до Грицька. Грицько думае:

— Шо ее таке? Несе вин якусь торбынку и на людей огонь кидае (речь идет о кадиле).

Пип блыжче, а Грицько йому каже:

— Помалу, батько, очи не выпечи!

А пип усе махае, та махае. Як Грицько свисне його по голови, аж вин упав; тут люди, мабуть чоловиков пятьдесят буде, учинылысь за дурня; вин усих йих вытащив с церквы и сам пишов у степь.

— Ну, бисови люды, кажить мини спасыби, а то б вы тутычки и заночувалы!

А Гапка скучае соби без чоловика и плаче.

От научилы йии, щоб вона пишла до Грицька у степь; як буде вин стояты з ватагою биля воды, то щоб вона спытала у його:

— А що, чоловиче, чи не можно тут скупатыся?

А вин скаже:

— Чому ж неможно? Можно.

— Та може тут глыбоко? Полизай сам перши у воду. От так дило и здилаицця!

Пишла Гапка у степь, приходит, а вин стоит коло става (пруда).

— Здоров був, пяноче!

— Здорова була!

— А що, чоловиче, чи можно тут скупатыся?

— Чому ж неможно?

— Та може глыбоко, покажи мини.

Вин зараз скинув сорочку и штаны, влиз у воду и каже:

— Бачишь, по колини.

Вона и соби влизла у воду, побачила у його х... й и пытае:

— Що се таке?

А вин каже:

— Се табака.

— На що ж вона? Шо ты робышь з нею?

— Сьцю.

—